«Курячий бульйон для душі. Думай позитивно. 101 історія, що мотивує»
11 було двадцять років), я змогла втішитися, знаючи, що мамі більше не болить. Коли я почала свою телевізійну кар’єру, ще не закінчивши Університету Джорджії, мені до- велося мати справу з багатьма скептиками. Як відповісти жінці, яка каже тобі: «Ти не маєш пра- ва тут бути й відбирати роботу у кваліфікованого працівника»? Я ніколи не забуду тієї миті біля тор- гових автоматів на П’ятому каналі. Я пробурмо- тіла щось на зразок: «Ну, бос дав мені цей шанс, і я сподіваюся довести, що він мав рацію». Також я вирішила користатися цією можливістю якомо- га довше. Хтозна, може, бос упевнився б, що та репортерка не помилилася! Пізніше, коли кар’єра пішла шкереберть, я зро- зуміла, що хоча й не можу контролювати те, що відбувається в моєму житті, однак можу контро- лювати те, як це впливає на мене. Давньогрець- кий філософ Епіктет дуже вишукано це описав: «Не проси, щоб усе відбувалося так, як хочеш ти. Радше нехай усе йде своїм звичаєм, але ти досяг- неш спокою». Мушу визнати, що дійшла цього висновку лише після того, як якийсь час була в депресії й жаліла себе. Це нелегко зробити. Скільки разів вам відмов- ляли після співбесід? Хіба ви не відчували удару під дих через утрачену можливість, хіба не розча- ровувались у власних силах, коли зелене світло давали людині, навіть недостатньо кваліфікова- ній для цієї роботи? Можливо, проблеми зі здо- ров’ям втрутилися в життя вашої родини? Це так нечесно! Знаю, бо відчувала це. Це справді нечес- но. Однак от у чому річ. Я народила трьох дітей,
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx