«Карта днів» Ренсома Ріґґза
31 —Похоронні салони—це найкращі секонд-хенд-бутики у сві- ті, — заперечив Єнох, відкушуючи величезний шмат піци. — Просто треба встигнути забрати одяг до того, як його тимчасо- вий власник почне гнити. —Ну от, весь апетит перебив, — пробурчав Горацій, пожбу- ривши свою тарілку на кавовий столик. — Візьми й доїж! —насварилася на нього пані Сапсан. —Ми не марнуємо їжу! Горацій зітхнув і знову взявся за тарілку. — Інколи я заздрю Нулінґсу, він міг би набрати зайвих сто фунтів ?1 , і ніхто цього б не помітив. —Я доволі стрункий, до твого відома, — озвався Мілард, а затим пролунав звук, наче хтось ляснув себе долонею по голо- му череву. — Підійди помацай, якщо не віриш. —Я пас, дякую. — Заради пташки, одягнися , Міларде, — проказала пані Сап- сан. — Що я казала про непотрібну наготу? — Яке це має значення, якщо мене ніхто не бачить? — запере- чив Мілард. —Це поганий смак. —Але тут так спекотно! — Негайно , пане Нулінґс! Мілард підвівся із кушетки та, легким вітерцем прошелестів- ши мимо нас, пробурчав щось про якихось «святенниць», а за хвилину повернувся з нетуго намотаним на поясі банним руш- ником. Але пані Сапсан цей варіант також не прийняла та від- правилаМіларда назад. Коли той повернувся вдруге, то на ньому вже було те, що він поцупив із моєї особистої шафи: туристські чоботи, шерстяні штани, пальто, шарф, шапка та рукавички. —Міларде, так тебе вб’є тепловий удар! —вигукнула Бронвін. — Зате ніхто не муситиме уявляти мене в костюмі Адама! — відказав він, і це справило бажаний ефект на пані Сапсан, розі- зливши її. Вона заявила, що їй наразі треба ще раз перевірити стан нашої зовнішньої безпеки, та вийшла із кімнати. 1 В англомовних країнах фунт — це одиниця вимірювання маси, що, як правило, дорівнює 0,45 кг. ( Тут і далі прим. перекл. )
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx