«І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 років» Макса Гейстінґса
19 гляду відіграли лише другорядну роль, втратили набагато більше лю- дей, ніж західні союзники: Китай заплатив за страждання від рук японців у 1937—1945 роках щонайменше п’ятнадцять мільйонів життів; Югославія, де на окупацію державами Осі наклалася громадянська вій на, втратила понад мільйон загиблими. Багато людей стали свідками сцен, які можна порівняти з уявленнями художників епохи Відроджен- ня про пекло, куди відправляли про`клятих: люди, розірвані на фраг- менти плоті та кісток; міста, перетворені вибухами на купу каміння; цілі спільноти, руйновані за наказами згори. Було зметено майже все, що цивілізовані народи в мирний час сприймали як належне, насамперед очікування захисту від насильства. В одній книжці неможливо докладно передати грандіозність цієї вій ни — найбільшої події в історії людства. Описавши її аспекти вже у восьми книжках, найважливіші з яких — «Бомбардувальне коман- дування» ( Bomber Command ), «Оверлорд» ( Overlord ), «Армагеддон» ( Armageddon ), «Відплата» ( Nemesis ) та «Найкращі роки» ( Finest Years ), я намагався не повторювати цікавих історій та аналізу великих проблем. Наприклад, у «Відплаті» я присвятив цілий розділ атомному бомбарду- ванню Хіросіми й Наґасакі, тому вважаю недоцільним повертатися до своїх аргументів. Ця книжка дотримується хронологічних меж і нама- гається встановити та обміркувати «загальну картину», контекст подій: читач має отримати загальне уявлення про те, що відбувалося зі світом між 1939 та 1945 роками. Однак її головна мета полягає в тому, щоб ви- світлити, яке значення мав цей конфлікт для безлічі простих людей із багатьох суспільств, як активних, так і пасивних учасників, хоч така відмінність часто розмита. Ким, наприклад, була мешканка Гамбурга, яка гаряче підтримувала Гітлера, але загинула в липні 1943 року під час пожежі, спричиненої союзницьким бомбардуванням: співучасницею війни, яка разом із нацистами відповідальна за її розв’язання, чи невин ною жертвою жорстокості? Прагнучи розповісти людські історії, я пропускав назви підрозділів і подробиці бойових дій скрізь, де міг так вчинити, не зашкодивши послідовності сюжету. Мапи свідомо зроблені не докладні, а такі, що дають загальне уявлення про події. Я намагався створити глобальний портрет: стратегічний наратив підкреслює ті аспекти конфлікту, які я не досліджував в інших місцях і про які, здається, варто сказати більше, наприклад досвід Індії, про який пишу розлого, скоротивши натомість інші, уже вичерпно вивчені питання, як-от Перл-Гарбор чи битва за Нормандію.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx