«І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 років» Макса Гейстінґса
23 ся проти союзників. У Югославії протиборчі сторони більше прагнули вести громадянську війну одна проти одної, ніж обстоювати інтереси антигітлерівської коаліції чи держав Осі. Багато підданих Сталіна скористалися наданим німецькою окупацією шансом і взяли в руки зброю проти ненависного московського режиму. Ці факти аж ніяк не змушують сумніватися в тому, що справа союзників заслуговувала на перемогу, але варто підкреслити, що Черчилль і Рузвельт не мали на руках найкращих козирів. Може, буде корисно пояснити, як написано цю книжку. Я почав із перечитування «Світу у війні» ( A World at Arms ) Ґергарда Вайнберґа й «Тотальної війни» ( Total War ) Петера Кальвокорессі, Ґая Вінта та Джона Прітчарда — імовірно, двох найкращих однотомовиків з історії цієї війни. Потім сформував «кістяк» оповіді, послідовно виклавши найважливіші події й наростивши на нього «м’ясо» — цікаві історії та мої роздуми. Завершивши чернетку, я знову передивився деякі інші відомі оповіді про цей конфлікт, що вийшли нещодавно: «Чому союз- ники перемогли» ( Why the Allies Won ) Річарда Овері, «Ця війна мала бути виграна» ( There’s a War to be Won ) Алана Міллетта та Вільямсона Маррі й «Моральну битву» ( Moral Combat ) Майкла Берлі. Так я переглянув свої коментарі й висновки, зважаючи на зауваги колег. Там, де міг, я використовував відносно невідомі епізоди з життя відомих людей, уникаючи тих особистих спогадів, що мають заслуже- ну славу, як-от, наприклад, «Останній ворог» ( The Last Enemy ) Річар- да Гілларі та «Квартирувати тут безпечно» ( Quartered Safe out Here ) Джорджа Макдоналда Фрейзера. Кандидатка наук Любов Виноградо- ва, яка протягом останнього десятиліття збирає для мене російські матеріали, знову допомогла мені, дібравши й переклавши особисті розповіді, щоденники та листи. Серена Сіссонс переклала тисячі слів з італійських спогадів та щоденників, бо, вважаю, народ Муссоліні недостатньо висвітлений у більшості англосаксонських публікацій. Я дослідив неопубліковані розповіді поляків, збережені в Імперсько- му воєнному музеї та Інституті Сікорського в Лондоні. Я знову в бор- гу перед професоркою Тамі Біддл із Воєнного коледжу Армії США в Карлайлі, штат Пенсильванія, за висновки й документи з її дослі- джень, якими вона щедро поділилася зі мною. Різні друзі, серед яких варто зазначити професора сера Майкла Говарда, доктора Вільямсона Маррі й Дона Беррі, були такі добрі, що погодилися прочитати чер- нетку мого рукопису та зробили неоціненні виправлення, надавши пропонови й коментарі. Старійшина англійських істориків військово-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx