«І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 років» Макса Гейстінґса
морського флоту, професор Ніколас Роджер із Коледжу Всіх душ при Оксфордському університеті, прочитав розділ про британський досвід на морі, що пішло на користь моєму тексту. Річард Френк, головний серед сучасних американських істориків, які вивчають Тихоокеанську кампанію часів Другої світової війни, визначив тривожний перелік кричущих помилок у чернетці рукопису, за що я йому дуже вдячний. Звичайно, ніхто з цих людей не відповідає за мої судження й помилки. Найвище прагнення будь-якого автора через понад шістдесят років після закінчення цієї війни полягає в тому, щоб запропонувати радше особистий погляд, ніж вичерпну розповідь про найбільше й найжахли- віше з усіх випробувань людства, людства, що ніколи не припиняло породжувати смирення в сучасних дослідників, яких завжди надихати- ме вдячність за те, що ми вижили. Коли 1920 року полковник Чарлз а Кур Репінгтон, військовий кореспондент Daily Telegraph , опублікував свою розповідь про нещодавній конфлікт, що стала бестселером, її на- зву — «Перша світова війна» — вважали зловісним виявом несмаку, адже вона передбачала наступну війну. Назвати цю книжку «Остання світова війна» означало б випробовувати долю, але принаймні можу впевнено сказати, що мільйони озброєних людей більше ніколи не би- тимуться на просторах Європи так, як у 1939—1945 роках. Конфлікти майбутнього будуть зовсім інші, і, може, не видасться необачним опти- мізмом припустити, що вони будуть менш жахливі. Макс Гейстінґс Чилтон-Фоліат, Беркшир та Камоґі, Кенія, червень 2011 року
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx