«І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 років» Макса Гейстінґса
27 нія обіцяла негайний наліт бомбардувальників на Німеччину. Від запев- нень обох держав віяло цинізмом, бо ніхто з них не мав ані найменшого наміру виконувати свої обіцянки: ці гарантії мали на меті радше стрима- ти Гітлера, ніж дати Польщі справжню військову підтримку. Це були жести, за якими не стояло нічого, однак поляки вирішили в них повірити. Сталін не був союзником Гітлера, однак завдяки угоді між Москвою та Берліном зміг отримати вигоду від нацистської агресії. Від 23 серпня 1939 року світ сприймав Німеччину й Радянський Союз як спільників, близнюків тоталітаризму. Те, як закінчився цей світовий конфлікт 1945 року — із СРСР у таборі союзників, — дає деяким історикам під- стави стати на бік повоєнного СРСР, який вважав себе нейтральною державою до 1941 року. Це помилка. Хоч Сталін боявся Гітлера й очіку- вав, що, зрештою, доведеться з ним воювати, у 1939 році він прийняв історичне рішення — неохоче погодився з німецькою агресією в обмін на підтримку нацистами московської програми з розширення терито- ріального впливу. Хай які виправдання не висував радянський лідер пізніше, а його армії ніколи не билися разом із Вермахтом, нацистсько- радянський пакт започаткував співпрацю, що тривала, доки Гітлер не виявив своїх справжніх намірів в операції «Барбаросса». Московська угода про ненапад, разом із дальшим договором про друж- бу, співпрацю та встановлення кордонів, підписаним 28 вересня, зв’язала зобов’язаннями двох головних тиранів світу, які схвалили амбіції один одного й відмовилися від взаємної ворожнечі, щоб розширити свій вплив в інших місцях. Сталін потурав експансіоністській політиці Гітлера на Заході й надавав Німеччині важливу матеріальну допомогу — нафту, збіжжя та корисні копалини. Нацисти, хоч і нещиро, погодилися на пов ну свободу дій СРСР на Сході, де цілями СРСР були Східна Фінляндія й Балтійські держави додатково до великої частини Польщі. Гітлер планував почати Другу світову війну 26 серпня, лише за три дні після підписання нацистсько-радянського пакту. Однак напередодні він відклав вторгнення вПольщу, наказавши продовжувати мобілізацію, адже був приголомшений небажаннямМуссоліні вступати у війну одно- часно з ним і дипломатичним листуванням, яке натякало на те, що Бри- танія таФранція серйозно ставляться до гарантій, наданихПольщі. Поки між Берліном, Лондоном та Парижем відбувався останній і квапливий обмін марними повідомленнями, до польського кордону рухалися три мільйони солдатів, чотириста тисяч коней, двісті тисяч машин і п’ять тисяч потягів. Нарешті, 30 серпня Гітлер віддав наказ про напад. На- ступного вечора, о восьмій годині, була піднята завіса над першим, як
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx