11 та прогнозованими. Однак не цього разу. 19 червня 2017 року все було інакше. Члени команди Леона Губера затамовували подих в передчутті надважливого відкриття. Пауль Краузе, учений з надто міцною тілобудовою, оголосив про початок експерименту. Це він заткнув рот новачку Бунге і досі зиркав на його приховане тремтіння. «Чому він так нервується?» — думав Краузе, натомість озвучив інше: — Мікрострічка у нормі. Перебуває між чотирма зондовими термометрами. Електрично ізольована лінія нагрівача готова. За кілька днів до початку цього експерименту Ерсель Кауфман лабораторно ініціювала ріст монокристалів 1. Стрічки вирізала з об’ємних кристалів, використовуючи сфокусований галієвий іонний пучок 2. Найважливішим було відслідковувати відповідність повздовжнього напрямку із віссю кристала фосфіду ніобію. Сьогодні ж уся робота перейшла до чоловічого складу команди: вони, напружено згорбившись, сиділи за комп’ютерами. Через вимкнений кондиціонер спинами науковців ковзали краплини поту. — Починаємо прогрів. «Повинно вийти», — переконував себе Пауль Краузе. Новачок Бунге ж думками був далеко поза кріолабораторією. Між скронями невпинно пульсувала нав’язлива думка, яка нещадно жерла усе тіло. Вони обіцяли… Прошу, не підведи! Почалися термоелектричні виміри у вакуумі в температурному змінному кріостаті — пристрої, в якому постійно підтриму1 Монокристали — рідкісні у природі кристали із неперервною та непорушною структурою. Великі монокристали вирощують штучно у лабораторних умовах. 2 Розрізи сфокусованим галієвим іонним пучком утворюють на обладнанні, схожому на растровий електронний мікроскоп, але з використанням важчих частинок — іонів. Принцип дії полягає у тому, що іони галію під дією прискорення від електричного поля зіштовхуються із взірцем. Завдяки своїй кінетичній енергії вони «вибивають» атоми матеріалу взірця із субмікронною точністю.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx