26 • Еллі Конвей вони впіймають його тут, то він уже не повернеться назад своїм ходом. Він сповільнює кроки, щоб обрати найнепомітніший шлях між деревами, тримається густіших хащів, спиняється, щоб прислухатися до ознак життя. Він дізнається, що літак поруч, спочатку носом, а не зором, відчуває в легенях їдкий дим. Зараз у Таїланді пора вогню, бо фермери випалюють свої землі, готуючи їх до засівання, і дим надовго зависає над деревами й долинами. Але це трохи інше. Визирнувши з-за дерева, він бачить двох людей, чоловіка і жінку, які затоптують кинуті на землю покривала, намагаючись загасити полум’я, а ще один чоловік сидить на землі неподалік і тримається за голову. Всі кіптяві від диму, й у всіх приголомшені обличчя. Позаду них літак по самий ніс занурився в хащі, одне крило відірвалось, його уламки засипали всю галявину. Аргайл тривожно оглядається, але ніде не бачить ані ознаки бандитів. Жінка підносить угору телефон, шукаючи мобільну мережу. — Вони знесли вежі зв’язку, — бурмоче чоловік поруч із нею. — Вам треба забиратися звідси! Бігом! — кричить Аргайл. Троє побитих пасажирів лякаються, коли він вискакує з-за дерева. Він повторює: — Ті, хто вас збив, будуть тут дуже скоро. Вам треба йти. Де ваша зброя? — Знову мовчать. — Та годі. — Він втрачає терпець: — Я знаю, що ви з ЦРУ. Де ваша довбана зброя? Нарешті жінка озивається, і він аж тепер помічає, як дивно зігнута її права рука, і те, як вона підтримує її лівою. — Ми не з ЦРУ. Управління боротьби з наркотиками. Зброя у Чарлі. Аргайл дивиться на чоловіків, чекаючи, поки озветься Чарлі.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx