«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
1 1 Ти знай своєї: розпали, підсмаж його, Дратуй, кохай і не кохай улесливо, Та пам’ятай, про що клялась над келихом? ?1 . Містер Тедеску, коротун з чималим черевцем, різко розвер- нувся на своєму візку. —Рейвен? Сойєр підштовхнула її ближче. —Рейвен Слейд прийти, як ви й просити, професоре. —Я не професор! Мені… так і не дали цього звання. А де мої друзі з «Сімнадцятого листопада»? —Вони поки не приїхати, містере Тедеску, але наша волон- терка Рейвен тут і готова покращити вам настрій. Його сердитий погляд потеплішав. —Моя улюблена студентка акторського мистецтва. Запа м’ятовувала ролі дуже швидко і відчувала їх так тонко, як ніхто зі студентів. Мені треба в тебе дещо спитати, — він кинув на Сойєр гострий погляд. — Залиште нас. Це стосується лише мене та моєї протеже. Сойєр відійшла, та Рейвен бачила її тінь по той бік ширми. —Рейвен, підійди ближче, — покликав містер Тедеску. Вона нахилилася до нього, намагаючись не виблювати від за- паху поту, що струмками лився з її викладача. —Пам’ятаєш нашу останню розмову у мене в кабінеті, після репетиції, перед тим як у тебе стався зрив? Як можна таке забути? Того пообіддя, сидячи в кріслі біля його столу, вона відчула, як той роздрочений паскудник лізе своїми товстими пальцями їй під спідницю. На щастя, вона здогадалася схрестити ноги. Лісістра- та вчинила б так само. Тедеску, спотикаючись, побрів до туалету. На столі Рейвен помітила стос паперів. На титульній сторінці було написано: операція «Зуби дракона». Вирішивши, що це, мабуть, текст нової п’єси, вона швидко пробігла рядки очима: три 1 Рядки з комедії «Лісістрата» Аристофана, переклад Бориса Тена.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx