«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
13 Ширма з шурхотом розсунулась, і влетіла Фей Сойєр. Вона зацідила Тедеску кулаком по обличчю. Його пальці розтиснули- ся. Від другого удару він знепритомнів. —Боже мій, саме вчасно. Він намагався мене вбити. Сойєр помацала Тедеску пульс і гукнула санітарку, що саме проходила повз. —Цей пацієнт знепритомнів. Коли отямитися, не випускати його з лазарету. І жодні відвідувачі. Коли вони вийшли в коридор, Сойєр спитала: —Що ти йому казати, що він аж на тебе накинутися? Рейвен розкрила було рот, щоб процитувати ті три катрени, та згадала слова Тедеску, що ці рядки призначалися лише для людей із «Сімнадцятого листопада» та МЕХ. —Та нічого. Він просто, цей, з котушок з’їхав. Сойєр викрутила їй руку. —Я почула про «Сімнадцяте листопада» і «Моджахедін-е Халк». —Муджахені що? —Відповідай, бо писати в картці, що маєш галюцинації і роз- мовляєш із мертвою сестрою. Батько знов тебе замикати. Рейвен вивільнилася. —Ну і біс із ним, пиши, що хочеш. —Що тут коїться? Рейвен обернулася на голос батька. —Вона врятувала мені життя. Містер Тедеску хотів мене вбити. Але тепер вона погрожує написати в моїй картці, що в мене і далі не всі вдома. Батько обернувся до Сойєр. —Сестро, я сам із цим розберуся. Можете повертатися на пост біля палати військових. Сойєр постояла мить, а тоді рушила геть, гордо карбую- чи кроки. —Рейвен, з тобою все нормально? —Перш ніж напасти на мене, містер Тедеску запитав, чи пам’ятаю я зміст документів, які колись бачила на столі в нього в кабінеті. Я думала, що то текст п’єси. Але він сказав, що це його пророцтва, і наказав мені їх повторити. Потім він
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx