«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
15 —Ти не пам’ятатимеш пророцтв Ясона Тедеску. Вони будуть заховані у глибинах твоєї підсвідомості, їх охоронятиме і не ви- пустить звідти твоя боязнь вогню і боязнь висоти твоєї сестри. Тільки коли почуєш фрази «Сімнадцяте листопада» знешкодже- но і «Моджахедін-е Халк» знешкоджено, ти знову згадаєш зміст пророцтв і зможеш повторити їх ЦРУ чи ФБР. А тепер повтори слова про «Сімнадцяте листопада» та «Моджахедін-е Халк», які знімуть блок із пророцтв. —«Сімнадцяте листопада» знешкоджено. «Моджахедін-е Халк» знешкоджено. —Коли я порахую до п’яти і скажу: «Рейвен, лети», — ти прокинешся. Один, два, три, чотири, п’ять. Рейвен, лети. Вона розплющила очі. —Рейвен, що ти пам’ятаєш? —Що одягалася після того, як медсестра Сойєр розчесала мені волосся. —Чудово. А тепер ходи зі мною до кімнати відпочинку, роз- даватимеш солдатам сік і тістечка. Усе ще тремтячи, Рейвен разом із батьком вийшла з кабінету. —Не забудь: для їхнього, та й для твого лікування корисно, щоб наші поранені американські і грецькі військові вилили комусь ті жахіття, що вони пережили під час бойових дій, —він легенько підштовхнув її до кімнати відпочинку. — Тільки не фліртувати. Рейвен зупинилася на порозі. Чоловіки в інвалідних візках розверталися й усміхалися їй, у декого з них була загіпсова- на рука або нога. Ті, хто грав у доміно, махали їй, відірвав- шись від гри. За скляною перегородкою Рейвен побачила Сойєр, що сиділа на сестринському посту і спостерігала. Кроком моделі вона продефілювала до кімнати. Тут сцена чи знімальний майданчик? Проходячи поміж пацієнтів, Рейвен відчувала, що їм хочеться її торкнутися. Більшість із них ліку- валися чи то від військового неврозу, чи від фронтової висна- женості. Як це тепер називається? Ага, посттравматичний стре- совий розлад. Судячи з того, як вони на неї дивилися, стрес у них справді чималенький.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx