«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
1 6 Сойєр якось сказала, що солдатам краще ділитися спогадами про війну у Перській затоці з волонтеркою, ніж із головним лікарем чи навіть із медсестрою з психіатрії, однак пізніше во- на завжди випитувала, про що вони розповідали. Рейвен помахала військовим. Один з них послав їй повітря- ний поцілунок. Грецький капрал зробив кулаком між ногами жест, ніби дрочить. Рейвен відвела погляд. Вона помітила чоловіка з пов’язкою на обличчі і зафіксова- ною в бандаж лівою рукою, він сидів спиною до сестринського посту. Явно новенький. Солдат помахав їй вільною рукою. Рей- вен підійшла і погладила його по чолу. —Як ти? —Коли твої ніжні пальці торкаються мого чола, стає значно легше, — відповів солдат приємним густим басом із ледь вло- вимим грецьким акцентом. —У тебе чудова англійська. —Студентом я їздив у Штати по обміну. —Як тебе звуть? —Зорба. Вона розсміялася. —Грек Зорба, як у тому кіно? Жартуєш. —Якби ж то. Рейвен підморгнула. —Я називатиму тебе чоловіком у білій марлевій пов’язці. Вона швидко роззирнулася, шукаючи поглядом свого улюб леного медбрата. Молодий Платон Еліаде сидів за столиком біля вікна і роздавав карти. Рейвен знала, що він і герої амери- канської нації для підрахунку очок користувалися спаленими сірниками, та потім розраховувалися грошима. Вона попряму- вала до картярського столу. Як раптом — пах-пах! Ніби з карбюратора чи вихлопної труби. Платон зірвався на ноги, перекинувши стіл. —Усім покинути кімнату! Розійтися по палатах! Він витяг з-під халата автомат і побіг у коридор. … рейвен, звідки, в біса, у цього санітара з дурки автомат..?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx