«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
27 другому поверсі спалахнуло світло. Принаймні вона тепер знає, де викрадачі переховуватимуть Рейвен. Вона під’їхала до пустиря в передмісті Афін і з’їхала з дороги. Витягши один зі своїх одноразових мобільних телефонів, Фей набрала багатозначний іракський номер. Клацання. —Хто телефонує? Вона впізнала голос Набіли, ад’ютантки генералки Ріани Гассан. —Це майорка Фатіма Саїд. —Аллах акбар , — промовила Набіла. —Так, слава Аллаху. З’єднай мене з генералкою Гассан. —Вона наглядає за танковими маневрами. Я переадресую дзвінок на її захищений номер. За кілька секунд у слухавці пролунав різкий жіночий голос. — Салам алейкум , майорко. Вона уявила рум’яне обличчя головнокомандувачки, обрам- лене оливково-сірою хусткою, з-під якої вибиваються пасма білявого волосся, її м’язисте тіло, що туго напинає уніформу. — Алейкум салам , генералко. —Добре, що зателефонувала. Рада, що ти в безпеці, Аллах акбар . «Так, Бог величний», —подумала Фатіма і швидко відповіла: — Нам, Аллах акбар . —Ти отримала підтвердження нашого союзу із «Сімнадцятим листопада»? —Ще ні, генералко. Вона переповіла, що сталося в лікарні. —Перш ніж Ясона Тедеску застрелили, він змусив свою улюбленицю Рейвен процитувати якийсь текст, а тоді спробу- вав її задушити. Гадаю, нам не слід вступати в контакт із «Сім- надцятим листопада», доки не довідаємося, яку інформацію вони від неї отримали. —У тебе занепокоєний голос. Думаєш, Тедеску розповів своїм людям, що операція «Зуби дракона» розроблялася як наша спільна?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx