«Притулок пророцтв» Деніела Кіза
Розділ 1 Афіни, Греція Рейвен Слейд розплющила очі і закліпала від світла, що струме- ніло крізь заґратоване захисною сіткою вікно. Вона зіскочила з ліжка і підсунула матрац до стіни. Ставши на ньому навшпиньки, почала витягувати шию, намагаючись роздивитися світ ззовні. По- бачивши обриси Акрополя та Парфенону на тлі вечірнього сонця, Рейвен зіслизнула на підлогу та вмостилася, схрестивши ноги, на вогкому матраці. У яку божевільню вона потрапила цього разу? …сестричко, ми, по-моєму, цей, вже не в огайо… Давненько вона не чула цього високого голосу у своїй голові. Краще не звертати уваги. Рейвен втупилася в пов’язки у себе на зап’ястях, потім обе- режно припідняла ту, що на правій руці, і застромила під неї палець. Колупнула нігтем засохлу кірку. Так, струп справжній. Отже, і вона теж реальна. Рейвен обперлась спиною об стіну, оббиту повстю, і прислухалась, чи не почує голосу сестри. Нічо- го. Провела рукою по грудях, талії, стегнах, гомілках. Вона зно- ву була собою. Як приємно повернутися. Крізь наглядове віконце почувся жіночий голос: —Я зайду, Рейвен. Мені треба з тобою поговорити. Віконце затулилось, і розчинилися двері. До палати ввійшла медсестра Фей Сойєр. Рейвен підвела очі й побачила гарну жінку середнього віку з гладеньким обличчям оливкового відтінку, темними очима та блискучою чорною косою, заплетеною навколо голови.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx