«Atlas Obscura. Найдивовижніші місця планети»
2 2?/?Є в р о п а?/?В е л и к а Б р и т а н і я т а І р л а н д і я «Автоікона» Джеремі Бентама Лондон Джеремі Бентам сидить у коридорі Університетського коледжу Лон- дона з 1850 року. Філософ-мораліст, який закликав до реформування в’язниць, виступав на захист тварин, загального виборчого права та прав сексуальних меншин і чиї погляди далеко випередили свій час, за- лишив заповіт із детальними вказівками про те, що слід зробити з ним після смерті. Він заповів, щоб його голову і тіло муміфікували, одягнули в чорний костюм і посадили на стілець у відкритій дере в’яній шафці під табличкою «Автоікона». Він також запропонував, щоб його тіло засідало на зібраннях прихильників його утилітарист- ського філософського вчення. Плани Бентама щодо власних останків перетворилися на нав’яз ливу ідею. Кажуть, ще за десять років до своєї смерті він почав носи- ти у кишенях пару скляних очей, щоб бальзамувальники могли від- разу вставити їх в очниці після його смерті. На жаль, коли це таки сталося, щось у процесі бальзамування пішло не так. Голова Бентама вкрилася плямами, щоки запали, а зморшкувата шкіра під разюче блакитними очима обвисла. Щоб покійний не виглядав так мото- рошно, бальзамувальники створили воскову фігуру і натягнули її на скелет Бентама. Справжню голову помістили в нього між ногами. Так він і сидів, доки у 1975 році його не потривожила групка бешкетних студентів, які викрали голо- ву й вимагали за неї викуп у 100 фунтів стерлінгів на благодійність. Університет виступив із зустрічною пропозицією — 10 фунтів. Студенти погодилися і повернули голову Бентама на її місце в нього між но- гами. Після ще декількох схожих витівок (одного разу студенти поцупили голову і грали нею у футбол), адміністрація університету вирішила вилучити голову з відкритої експозиції. Тепер вона зберігається у сховищі Інституту археології і демонструється лише в особливих випадках. Із Ґовер-стрит, між Ґрафтон-вей та Юніверсіті-стрит, зайдіть на територію університету через приміщення чергово- го. Знайдіть пандус, який веде до східної галереї будівлі Вілкінса. Усередині сидить Джеремі Бентам. 51,524686 пн. ш., 0,134025 зх. д. Гігантський кальмар Арчі Лондон Гігантського кальмара часто зображують як морське чудовисько. У романі Жуля Верна «Двадцять тисяч льє під водою» гігантський кальмар нападає на човна і пожирає одного з членів команди. Кракен у скандинавській міфології — величезне створіння, яке може обвити своїми щупальцями найвищу мачту і розтрощити цілого корабля, — найімовірніше з’явився після того, як справжню зустріч із каль- маром присмачили перебільшеннями та багатою уявою. А горезвісна невловимість гігантських кальмарів тільки сприяла появі нових легенд. Хоча письмові згадки свідчать, що їх іноді бачили вже у XVI столітті, лише 2002 року фотографам вдалося отримати зображення живих гігантських кальмарів у звичному середовищі існування. Тому кальмар завдовжки 8,5 м, якого можна побачити в Музеї природознавства, — доволі рідкісний екземпляр. Його спіймали поблизу Фолклендських островів у 2004 році й назвали Арчі на честь наукової назви його виду Architeuthis dux . Нині він зберігається у спеціально виготовленому акриловому резервуарі. Музей природознавства, Кромвель-роуд, Лондон. Арчі перебуває в Дарвінівській колекції заспиртованих експонатів, і його можна оглянути лише під час спеціальних екскурсій. 51,495983 пн. ш., 0,176372 зх. д. Примостившись у коридорі Університетського коледжу Лондона, давно померлий філософ-утилітарист стереже власну голову від тих, кому кортить поцупити її на сувенір.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx