«Atlas Obscura. Найдивовижніші місця планети»
3 0?/?Є в р о п а?/?В е л и к а Б р и т а н і я т а І р л а н д і я Тупик Мері Кінґ Единбурґ Якщо вірити легенді, у 1640-х ро- ках кілька сотень жертв епідемії чуми, які проживали в тісних бу- диночках цієї частини міста, за- мурували заживо і залишили по- мирати. Насправді усе було не так жорстоко, однак існує чимало страхітливих деталей, що свідчать про сумну долю Тупика Мері Кінґ та його мешканців. У XVII столітті Шотландію накрила «Чорна смерть», забравши із собою майже чверть насе- лення країни. Брудні залюднені квартали Единбур- ґа лише сприяли поширенню хвороби, а в Тупику Мері Кінґ, що був плетивом вузеньких напівпід- земних завулків, де мешкало близько 500 людей, напасть вирувала найдужче. Хворих, таких слаб- ких, що не могли рухатися, навідував лікар Джордж Рей, із голови до ніг одягнений у шкіру й у масці з довгим пташиним дзьобом, яка мала захистити його від зараження. Щоб врятувати нещасних, лі- кар зрізав верхівки наривів і припалював їх роз- печеним залізом. Процедура була неймовірно болючою, але таки рятувала життя. Під час епідемії чуми Тупик Мері Кінґ перебував під карантином, і в 1750-х роках його частково за- мурували, а над підземними вуличками збудували будинок міського магістрату. У 2003 році через ма- ленький прохід відкрили доступ до підземної частини міста, і відтоді Тупик Мері Кінґ приваблює людей, які цікавляться страшними історіями та привидами. Ши- ряться чутки, що плутаними вуличками розгулює привид десятирічної дівчинки Енні, яка тоді померла від чуми. Ті, хто вірить у потойбічне, запевняють, ніби відчували зміну температури і якусь дивну присут- ність у її кімнаті. Гора іграшок, ляльок і цукерок свід- чить про те, що в неї багато відвідувачів. Воррістонс-клоуз, 2, Гай-стрит, Единбурґ. 55,950081 пн. ш., 3,188237 зх. д. Міст собак-самогубців Дамбартон, Західний Дамбартоншир Є щось таке на Овертонському мості, що приваблює собак і штовхає їх стриб- нути вниз. Із 1960-х років близько 50 собак загинули, стрибнувши із того самого місця. Ще декілька сотень стрибнули і вижили, а деякі з них навіть поверталися, щоб знову стрибнути на гострі камені за 15 м під мостом. З’ясовуючи причини такої дивної поведінки, спеціаліст із психології собак Девід Сендс та знавець середовища існування тварин Девід Секстон дійшли висновку, що до стрибків з моста собак спонукає сильний запах диких норок, який притуплює всі інші відчуття. Тому собаки не можуть усвідомити небезпеки, доки не стає запізно. Овертаун-Гауз, Мілтон-Бре, Дамбартон. Міст розташований на території маєтку XIX століття на захід від Ґлазґо. До нього можна дістатися за 30 хвилин. 55,942506 пн. ш., 4,521874 зх. д. T T Також у Шотландії Руїни семінарії св. Петра Кардросс. Громаддя руїн модерністської семінарії, збудованої 1966 року й покинутої у 1980-х роках. Данморський ананас Парк Данмор. Будинок, верхівка якого має вигляд здоровенного ананаса, символа гостинності та достатку, було побудовано наприкінці XVII століття, й тепер його можна орендувати для відпустки. Могильні решітки на кладовищі Ґрейфраєрс Единбурґ. Решітки, встановлені над захо- роненнями XIX століття, щоб захистити помер- лих від ексгумацій, які проводили викрадачі тіл, використовуючи їх для вивчення анатомії людини. Мюзик-хол «Britannia Panopticon» Ґлазґо. «Британія паноптикон» — це найстаріший у світі мюзик-хол. Табір Калтібраґґан Перт. Збудований для утримування найжорстокіших військовополонених нацистів. Замок Єстер Ґіффорд, Східний Лотіан. Замок XIII століття, під яким ховається склепінчастий «зал гоблінів». Собаче кладовище в Единбурзькому замку Единбурґ. Місце останнього спочинку вірних собак-талісма- нів солдатів Шотландської гвардії. Руїни абатства Голіруд Единбурґ. Руїни абатства, збудованого в XI столітті за наказом короля Давида?І. Шотландський секретний бункер Сент-Ендрюс. Бункер, побудований для захисту політиків і «важливих» людей Шотландії на випадок ядерної атаки.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx