16 зникнути. Попри свою кремезність, Лемб ніколи не витримував прямих поглядів. Він був турботливою людиною, завзятим робітником, гідним замінником батька для Ро, Піта і Шай, коли та йому дозволяла. Хороша людина, але, дідько, якийсь боягуз. Шай соромилась через нього, і це змушувало її нервувати. — Скверділ 1 — дивна назва для міста, де ти ведеш справи! Минулого сезону ти платив двадцять вісім, при тому, що й чверті цих клієнтів не було. Я візьму тридцять вісім. —Що? — Клей писнув пронизливіше, ніж збирався. — Це що, золоте зерно? —Саме так. Найвищої якості. Молола власними мозолястими руками. —І я молов, — пробурмотів Лемб. — Цить, — сказала Шай. — Я візьму тридцять вісім і ані копійчиною менше. —Оце так! — спалахнув Клей, і його товсте обличчя вкрилось зморшками від гніву. — Я дам тобі двадцять дев’ять, бо любив твою матір. —Ти ніколи нікого не любив, крім свого гаманця. Якщо не даси тридцять вісім, я стану біля твоєї крамниці й продаватиму трохи дешевше, ніж ти. Він знав, що вона це зробить, навіть якщо їй самій не вигідно. Ніколи не кидайся погрозами, які не можеш виконати бодай на половину. —Тридцять один, — просичав він крізь зуби. —Тридцять п’ять. —Ти всіх затримуєш, егоїстичне стерво! — Біда в тому, що всі ці добрі люди почули про його прибутки й рано чи пізно допетрають, що й до чого. 1 Скверділ — від англійських слів «square deal», що означає «чесна угода». (Прим. перекл.)
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx