18 у гарному сенсі. Чарівницю чи мавку. Так, точно. Ти була схожа на мавку. — Тут дуже добре, — сказала ти, дивлячись мені в очі. — Так, — тихо погодився я. — Ми з друзями часто ходимо сюди, коли нічого робити. Через паркан постійно перелізаємо. Ти посміхнулася. — То ви хулігани. — Та ні… хоча, напевно трохи є. Але ти не подумай, — посміхаюся у відповідь. — Я хороший. — Коли з дівчатами сюди ходиш, також через паркан змушуєш їх перелізати? — у твоєму погляді я бачу грайливі іскри. Сміюсь. — Так, перекидаю їх, як мішок. Ти смієшся. А я роблю глибокий вдих. Затримую повітря в легенях, ніби перед стрибком з трампліна… І на видиху, майже не роблячи пауз, питаю: — Утебеєхлопецьскажищонемає? Ти ніяково посміхаєшся та червонієш. Хоча, підозрюю, що в той момент наші обличчя були приблизно однакового кольору. — Немає, — твої очі поблискують, наче два зелені вогники. Вже дорогою додому я помітив, що плівка в фотоапараті порвалася. Було прикро, але разом з тим… ні.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx