Пролог Іноді мені сниться, що я перебуваю на дні величезного резервуара з водою. Від довгого перебування в ньому у мене починає деформуватись шкіра. Я відчайдушно намагаюся вибратися, але роблю це повільно і не можу зрозуміти, чи просуваюся вгору хоч трохи. Уві снах все має значення, і нічого не буває абсурдним. Коли я падаю в той резервуар, одразу починаю захлинатися. Здається, що це найжахливіші моменти мого життя. Потім я знаходжу громіздкий балон із киснем — думаю, мені його скинули згори. Завдяки йому я можу існувати під водою — поки що. Але вдихнути на повні груди у мене не виходить. Щільність води не дає мені нормально рухатися, я не твердо стою на ногах і постійно відчуваю неприємний тиск води на тіло. Моє існування стерпне, але болісне і неприродне. Я відчуваю, як через тривале перебування у воді мені гіршає. Не тільки фізично: я забуваю, як це — дихати повітрям, ходити по землі, бігати по траві.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx