«Біла кімната» Марії Маргуліс

8 Навколо тільки темрява, тиша та вода. Мені дуже хочеться вибратися, і я стараюся, дуже стараюся… але до поверхні ще так далеко. Гадаю, я спромігся піднятися, може, на чверть, а може, й на п’яту частину. Часом здається, що сили в руках та ногах вистачить на більше, аж ось вже наступного моменту вона зникає, і я починаю йти назад на дно. В моєму сні лише одна людина була спроможна мене врятувати. Вона б знала, що робити. Вона б пірнула до мене та допомогла виплисти на поверхню. Але її немає. І на її місці утворився цей резервуар. Вона — його причина. І вона не знає, що залишила по собі цю величезну баддю води, а в ній — людину, що тоне. Якби вона знала, то напевно жахнулася б. На жаль, крім неї, більше немає нікого, хто міг би мені допомогти. Хіба що сам я. Власними силами. Але як?

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx