12 — Не треба, не кажи, — раптом перебив мене той, що сидів поряд. Я аж підскочив — на мить забув, що й він тут є. — Чого це... — роздратовано почав був Витягнутий. — Чуваче, заспокойся, — знову перебив Бородань. Голос його звучав примирливо: — Ніхто з нас не представився, і ми явно один одного не знаємо. Не нападай на хлопця. Він найдовше лежав непритомний. Бачиш же, ще не прийшов до тями. — Ти мені не вказуй, — кинув Витягнутий. Він явно хотів продовжити сперечатися, але я перервав його, бо зовсім не розумів, що відбувається. — Найдовше лежав непритомний? Про що ви? Де ми взагалі? Що тут відбувається? Хто ви такі? На мить повисла тиша. Чоловіки переглянулись. На таких різних обличчях знову промайнув навдивовижу однаковий вираз. — Правду кажучи, — сказав Бородань, — ми й самі не знаємо.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx