«Божі воїни» Анджея Сапковського

10 і легатом a latere ?i Генріха Бофорта, єпископа Вінчестерсько- го, кровного брата короля Англії. Бофорт дуже активно взяв- ся до справи. Незабаром було ухвалено хрестовий похід, який мав покарати мечем і вогнем гуситських апостатів ?ii . Похід ста- ранно готували, гроші, річ на війні першорядну, дбайливо збирали. Цього разу, диво з див, ніхто цієї грошви не розі- крав. Одні хроністи вважають, що хрестоносці стали порядні- шими. Інші — що грошей просто-напросто краще пильнували. Головнокомандувачем хрестового походу франкфуртський сейм назвав Отто фон Цігенгайна, архієпископа Трірського. За- кликали, кого вдалося, до зброї і під знаки хреста. І ось стали напоготові армії. Прийшов із військом Фрідріх Гогенцоллерн Старший, курфюст бранденбурзький. Стала до зброї Баварія під князем Генріхом Багатим, став фальцграф Йоганн з Ной­ маркта і його брат, фальцграф Отто з Мосбаха. Прибув на збір- ний пункт малолітній Фрідріх Веттін, син зваленого неміччю Фрідріха Войовничого, курфюрста Саксонії. Прибули, кожен із сильним гуфом, Рабан фон Гельмштет, єпископ Шпеєра, Ан- цельм фон Неннінген, єпископ Аугсбурга, Фрідріх фон Ауфзесс, єпископ Бамберга. Йоганн фон Брун, єпископ Вюрцбурга. Де- польт де Ружмон, архієпископ Безансона. Прибули збройні зі Швабії, Гесії, Тюрінгії, з північних міст Ганзи. Хрестовий похід вирушив на початку липня, через тиждень після Петра і Павла ?iii , перейшов кордон і посунув углиб Чехії, по- значаючи свій шлях трупами і згарищами. У середу перед днем святого Якова ?iv хрестоносці, посилені загонами чеського като- лицького ландфриду, стали під Стршибором, в якому сидів гу- i Легат «a latere» — легат (папський посол) «з ближнього оточення», якого па- па призначає для окремих надзвичайних місій. ii Апостат ( з гр. ) — відступник. iii Тобто 6 липня. iv День святого Якова — 25 липня.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx