«Божі воїни» Анджея Сапковського
Розділ 1 у якому Прага смердить кров’ю, Рейневан тягне за собою хвоста, а потім — по черзі — нудить рутиною, пригадує, тужить, святкує, бореться за життя і пото- пає в перині. А тло — Історія Європи — викидає ко- ники, показує фокуси і звискує на поворотах. Прага смерділа кров’ю. Рейневан обнюхав обидва рукави куртки. Він щойно вий- шов зі шпиталю, а в шпиталі, як воно буває в шпиталі, майже всім пускали кров і регулярно вирізали гнійники, та й ампу- тації відбувалися з частотою, гідною кращого застосування. Одяг міг просякнути запахом, у цьому не було б абсолютно ні- чого надзвичайного. Але куртка пахла тільки курткою. Нічим більше. Він підвів голову, принюхався. З півночі, з лівого берега Влтави, доносився запах бур’янів і бадилля, що їх палили в са- дах і на виноградниках. Від ріки, крім того, тхнуло мулом і стер- вом: стояла спека, рівень води сильно впав, відкриті береги і висохлі лахи вже досить довго доставляли місту незабутні вра- ження від ароматів. Але цього разу смердів не мул. Рейневан був у цьому впевнений. Легкий мінливий вітерець часом повівав зі сходу, з боку Пор жицької брами. З боку Віткова. А земля під Вітковським пагор-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx