«Божі воїни» Анджея Сапковського
20 Зрада Корибута, звичайно, дуже серйозно зашкодила поль- ській справі. Надія Чехії підвела по всьому фронту, гуситський король in spe ?i злигався з католицькими панами, порушив при- сягу чотирма статтями. Змову було розкрито і розбито, небіж Ягелли потрапив не на чеський престол, а до в’язниці, а на по- ляків почали дивитися просто-таки вороже. Частина з них не- гайно покинула Чехію. Але частина все ж залишилася. Нібито демонструючи у такий спосіб незадоволення Корибутовою зра- дою, нібито виступаючи на боці Чаші, нібито декларуючи го- товність до подальшої боротьби за калікстинську справу. І що? Їх і далі не любили. Підозрювали — не без підстав, — що поля- ки калікстинську справу мають в одному місці. Стверджували, що вони залишилися, бо, primo, не мали куди і до чого верта- тися. Ще під час виїзду до Чехії вони вже були розтратниками, яких переслідували суди і секвестри, а тепер на них усіх, включ- но з Корибутом, висіли ще й прокляття та інфамії. Що, secundo, воюючи в Чехії, вони розраховують виключно на те, щоб нажи- тися, одержати здобич і маєток. Що, tertio, не воюють, бо, ко- ристуючись відсутністю воюючих чехів, грають їхніх дружин. Усі ці твердження були правдиві. Почувши польську мову, перехожий пражанин сплюнув на землю. — Ой, не люблять чогось нас вони, не люблять, — зауважив, смішно розтягуючи слова, Єжи Скірмунт герба Одровонж. — З чого б це? Дивовижа. — Та й пішли б вони на хутір, —Жировський випнув у бік вулиці груди, прикрашені срібними підковами Чевої. Як кожен поляк, він дотримувався безглуздого погляду, що як гербоносець, хоч і ціл- ковитий безштанько, він рівний у Чехії Ружомберокам, Коловра- там, Штернберкам та всім іншим можним родам разом узятим. i In spe — очікуваний, у майбутньому; досл. — в надії ( лат .).
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx