8 через її плече, лише додавало ефекту знудьгованого плейбоя. Хіба не його холодна недосяжність привернула її увагу насамперед? Господи, вони зустрілися ніби сто років тому. Вона з тих пір уже двічі була в косметолога, так? Та й чим тепер був час? Пайпер пам’ятала їхнє знайомство, ніби це було вчора. Едріан не дав їй вступити в блювоту на святкуванні дня народження Румера Вілліса. Коли вона дивилася вгору на його різьблене підборіддя, стоячи в його обіймах, то ніби переносилася до старого Голлівуду. У часи смокінгів і жінок у довгих сукнях із пір’ям. Це був початок її власної класичної історії кохання. А тепер крутили титри. — Я не можу повірити, що ти отак усе покинеш, — прошепотіла Пайпер, притискаючи до грудей келих із шампанським. Можливо, якщо вона зверне його увагу туди, він змінить свою думку. — Ми стільки всього пережили. — Так, купу всього, правда? Едріан помахав комусь на даху, вираз його обличчя дав зрозуміти, що він зараз підійде туди. Вони ходили разом на чорну, білу та червону вечірки. На невеликий вечір, де збирали гроші на проєкт інді-кіно з назвою «Стиль життя пригноблених і відомих». Сценарист-режисер був другом Едріана, тобто більшість людей на цьому збіговиську еліти Лос-Анджелеса були його знайомими. Її подружок навіть не було поруч, щоб розрадити її чи допомогти піти з гідністю. Увага Едріана знову неохоче зосередилася на ній: — Стій, що ти казала? Усмішка Пайпер могла будь-якої миті розбитися на шматочки, тому вона підсилила її ще на один ват, обережно, щоб та була на одну вирішальну позначку нижчою
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx