22 Його рука, що з’явилася із завитків темряви. Він дивився їй прямо в очі, коли провів зникомим пальцем по її губах. Вона закричала. НА САМОМУ ПОЧАТКУ Історія диявола загубилася в переказах, але Ібліс (Ібліс — його справжнє ім’я), немов серцебиття на язиці, потонуло в катакомбах історії. Його власний народ чудово знав, що звіра створено не зі світла, а з вогню. Не ангели, а джини — стародавня раса, яка колись володіла землею і святкувала неймовірне піднесення цього юнака до небес. Вони добре знали, звідки він прийшов, бо були там, коли він повернувся, коли його тіло розбилося об землю, залишивши їхній світ зогнивати через його зарозумілість. Птахи завмерли, коли його тіло впало з неба, їхні гострі дзьоби розтулилися, а широкі крила розчепірилися в повітрі. Він виблискував у своєму падінні, його плоть була слизькою від свіжого танення, з його шкіри скочувалися важкі краплі рідкого вогню. Краплини, ще паруючи, падали на землю раніше, ніж він сам, знищуючи жаб і дерева, спільну гідність цілої цивілізації, яка буде змушена вічно викрикувати його ім’я в зоряне небо. Адже коли впав Ібліс, упав і його народ. Не Бог, а мешканці всесвіту, що розширювався, незабаром відмовляться від джинів. Кожне небесне тіло стало свідком зародження диявола, істоти темряви, досі невідомої, безіменної, і ніхто не бажав, щоб його вважали прихильником ворога Всемогутнього. Першим від них відвернулося сонце. В одну мить їхня планета, Земля, занурилася у вічну ніч, закута в кригу, скинута з орбіти. Місяць згас слідом за сонцем, збиваючи світ зі своєї осі, деформуючи його океани. Незабаром усе
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx