РОЗДІЛ ПЕРШИЙ АЛІЗЕ ШИЛА НА КУХНІ при світлі зірок і вогню, звично згорнувшись калачиком біля печі. Кіптява безладними смугами осідала на її шкірі та спідницях: заплямувалися щоки, й вимальовувалася ще темніша порошинка над оком. Вона, здавалося, цього не помічала. Алізе змерзла. Ні, вона задубіла. Їй часто хотілося, щоб тіло трималося на петлях, щоб вона могла відчинити своєрідні «двері» у грудях і наповнити їх вугіллям та гасом. Чиркнути сірником. На жаль. Вона обсмикнула спідниці й посунулася ближче до вогню, обережно, щоб не зіпсувати сукню, яку донині повинна була віддати позашлюбній дочці лоджійського посла. Вигадлива, блискуча річ була її єдиним замовленням цього місяця. Проте Алізе плекала таємну надію, що сукня сама приверне до неї увагу клієнтів, адже такі модні замовлення були, зрештою, прямим наслідком заздрощів, що народжуються лише в бальній залі, за обіднім столом. Поки в королівстві панував мир, королівська еліта — як узаконена, так і нелегітимна — влаштовуватиме вечірки й залазитиме в борги. Це означає, що Алізе ще знайде способи витягнути монети з їхніх вигаптуваних кишень. Вона несамовито здригнулася, ледь не пропустивши стібок, і мало не впала у вогонь. Колись у дитинстві Алізе так змерзла, що навмисне заповзла у розпечену піч. Звісно, їй навіть на думку не спало, що її може охопити полум’я, вона була ще немовлям, яке підкорялося інстинкту зігрітися. Тоді Алізе ще не знала, якою незвичайною
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx