Пролог 6 більше, ніж своєму. Я передала власне життя в руки здібним охоронцям, чоловікам, які здатні захистити мене набагато краще, ніж я сама — проста дівчина, а згодом жінка. Якби я дослухалася до шостого чуття, до мурашок на шиї тієї першої ночі та пізніше, коли мене викрали, то була б у безпеці. Але я навчилася ігнорувати внутрішній голос, інстинкт, успадкований від батька, тому що не повинна була помічати небезпеку в нашому житті. Маленькі діти швидко розуміють, що хованки від зла не захистять тебе. Мені знадобилося надто багато часу, аби засвоїти цей урок. Меддокс Відтоді як я побачив Білосніжку вперше, вона застрягла в моїх думках. Кожної чортової ночі детальний образ її голого тіла зводив мене з розуму. Іноді я прокидався, відчуваючи її смак на язиці, майже впевнений, що мій язик і справді побував у її, безперечно, красивій кицьці. Чорт, я не бачив навіть сантиметра того легендарного тіла, а тим паче не торкався його. Ох, але це станеться, навіть якщо треба буде з’їсти отруйне яблуко. Такого хлопця, як я, ніколи б не підпустили до Білосніжки. Я не був бісовим невдахою, аж ніяк. Я мав стати головою мотоклубу «Тартар», ідучи слідами дядька, нинішнього голови. Звісно, в очах Білосніжки та її чортового батька, Луки Вітіелло, капо італійської
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx