«Червоний. Без лінії фронту» Андрія Кокотюхи
18 Іваніщєва-Круглова кинули на ідеологічну роботу, до якої мав хист. Так кадровий офіцер державної безпеки став ще й літератором. Оповідання «Небезпечні ліси» згадувало Данила Черво- ного на псевдо Остап. А йшлося в ньому про керівника радянської диверсій- ної групи, капітана НКВС Павла Суворова, який стикнув- ся з відділом повстанців у боротьбі за контроль над лісами. Борислав Кондратюк охрестив це свідчення унікальним у своєму роді. Адже тут автор детально описує вдалу опе- рацію свого командира Суворова, свідком і навіть учас- ником якої був сам. На жаль, тут же зазначив мій співбесідник, Павло Суво- ров загинув від бандитської руки за три роки — його за- стрелили нахабно, просто біля обласного управління МВС на вулиці Коперника в Тернополі. Книжку Борислав Кондратюк мені не дарував. Ми за їхали в найближчий копі-центр, скопіювали потрібні сто- рінки. Після чого новий знайомий попрощався й порадив на прощання цікавитися всіма джерелами інформації, більше думати й аналізувати, менше гратися в пропаган- ду й практикувати ура-патріотизм. Саме тому, що подіб ними речами в Україні загралися, маємо війну й розколо- те суспільство. Оповідання прочитав удома. Потім — ще раз, уважні- ше, з маркером. Тоді ще не знав, що з цим робитиму. Але, маючи спогади Домнікії Чечель, уже дещо почав собі ду- мати, комбінувати, складати в голові. Аби час показав: думки матеріальні. Днів за п’ять чи навіть через тиждень, точно не скажу те- пер, на електронну пошту прийшов лист, який я спершу прийняв за спробу розіграшу.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx