«Четверте крило. Додаткові розділи» Ребекки Яррос

ЧЕТВЕРТЕ КРИЛО 15 — Він просто черговий звичайний подразник. Май трохи витримки, — повчає Сґейл. Ніби то не її любов до маленького золотого дракончика загнала нас у цю довбану ситуацію. Я не відводжу погляду від Аетоса, від широко розплющених горіхових очей Сорренґейл і подряпин, які геть не прикрашають її шкіру. Я точно не дозволяю своїй уяві блукати по цих вузьких кривих... Бля, вона відволікає. Такого я не можу собі дозволити, і проте цим я вже обтяжений до кінця мого забутого богами життя. І замість обпалити мене тим вогнем, від якого я, очевидно, не можу триматися подалі, через страх її очі здаються в місячному світлі радше бурштиновими, ніж блакитними. Страх за... Аетоса? Щось неприємне крутить у мене в кишках. —Ти втручався? — запитує Аетос, його голос стає скигливим. — Що-що я робив? — Я підводжу брову, дозволяючи всій своїй ненависті просвічувати аж до його зіпсованої дупи. Маленький шматочок чистого срібла ледь не загинув на цьому полі, а його хвилює протокол? — Чи бачив я її в меншості й уже пораненою? Чи вважав я, що її хоробрість так само гідна подиву, як і її бісова безрозсудність? Припускаюся величезної помилки, кидаючи погляд на неї, і твердість, яку я зберігав, зникає. Вона могла померти там. Це майже сталося. Прямо на моїх очах. — І я вчинила б так знову. — Вона схиляє до мене своє вперте підборіддя. —Дурочка ти з провулочка! Лайно! Так легко послизнутися — моя витримка просто випарувалася. —Чи бачив я, як вона відбивається від трьох більших курсантів? — Я примружую очі на Аетоса. — Так от, відповідь на всі ці запитання — так. Однак ти ставиш неправильне запитання, Аетосе. Тобі варто запитати, чи Сґейл теж це бачила. — Ти щойно втягнув і мене в цей абсурд. — Якщо вже так, то це ти мене в це втягнула. Відколи ти переймаєшся меншими драконами? Не те, щоб золотиста не була милотою, але тут замилування прекрасними створіннями зазвичай кінчається тим, що тебе вбивають. Власне це й робить Сорренґейл такою небезпечною для мене. Аетос нервово відводить погляд. Так і треба. —Подруга сказала йому, — шепоче Сорренґейл. Угадайте, хто розповів їй про шлюбний зв’язок Терна та Сґейл. — Сґейл покликала Терна. —А відколи ти почав піддаватися емоціям через людських самиць? — задирається Сґейл.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx