РЕБЕККА ЯРРОС 20 — А ти на п’ятдесят років молодша від Терна. І що тепер? — Для мене це звичайний день. — Сорренґейл знизує плечима, а мій погляд зупиняється на її рум’яних щічках. Цей ніжний відтінок рожевого підказує мені, що вона не така байдужа до мене, як прикидається. — І, якщо чесно, мене не так висаджує сорок один мисливець за мною, як постійний страх, що зараз із темного закутка на мене вискочить Ксейден. Вона має рацію. Золоте драконя приземляється позаду нас, а за ним — чудовисько, якого Сґейл називає партнером. Тепер, коли Сорренґейл є кому захищати, я швидко зникаю, прямуючи через поле туди, де Сґейл чекає на мене, ставши в ряд з іншими драконами командирів крил. Ґаррік стоїть біля свого Коричневого Скорпіонохвоста Чрадха і задирає брови, коли я підходжу. —Отже, ти тепер з генеральською донькою... —Не смішно. — Я хитаю головою, не звертаючи уваги на пирхання Сґейл поруч. Генерал Мельґрен займає передню частину помосту. У мене мурашки бігають, як завжди, коли він поруч. Довбаний вбивця. Його неважко відключати. Я роками вправлявся ігнорувати його. Крім того, мені не потрібно слухати, щоб знати, що він скаже. Терн доб’ється свого. Вона пов’яже обох драконів. Навіть Емпіреї не скажуть ні другому за величиною дракону на Континенті, коли він нарешті захоче пов’язатися. А вони тільки за, щоб він повернувся на поле бою. — Це тепер буде проблема? — запитує Ґаррік, поки Мельґрен несе свою пургу. — Нє. —Ага, точно. — У його словах чутно сарказм. —Та все нормально. — Роздивляюся першокурсників, які пережили Обмолот. —Я бачив трупи, у яких справи краще, ніж у тебе, — бурмоче мій найкращий друг. —Звичайно, труп — це прикольно. Йому нема чим перейматися. — А мені щойно передали Вайолет-довбану-Сорренгейл, щоб я її захищав, якщо хочу жити. Що я й роблю. Точніше, маю робити. Тим паче, Мельґрен тільки-но оголосив, що вона пов’язує обох своїх драконів. Я приспускаю свої щити саме настільки, щоб відчути, чи є зв’язок. Твердий сапфір, який я поділяю зі Сґейл, як завжди, на своєму місці, але тепер є ще два елементи. Онікс я розпізнаю як Терна, а інший — мерехтливе
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx