ЧЕТВЕРТЕ КРИЛО 21 пасмо... срібла, як кінчики її волосся. Трясця твоїй матері, він і вправду пов’язав її. Тільки шлюбний зв’язок, такий як між Сґейл і Терном, може пов’язати мене з іншим вершником, незалежно від того, хочу я цього чи ні. Сорренґейл дивиться на мене через поле, і я повертаю свої щити на місце, а ще підношу вказівний палець. Тепер вона мішень номер один і моя найбільша відповідальність. —Здається, нам потрібно залишити її живою, — тихо дуднить Ґаррік, коли пані генерал Сорренґейл виходить вперед, щоб виголосити свою щорічну промову про сім’ю, хоча власну вона віддала на поталу драконам. —Так. — Як я, в біса, втримаю її живою з усім цим лайном на першому курсі, якщо мене не буде поруч? Я дивлюся на поле й помічаю Ліама, мого названого брата, який стоїть перед своїм новим Червоним Кинджалохвостом. Дракони дарують своїм вершникам мітки, щоб направляти через них потоки магії. —Можливо, мені варто перевести Ліама в її рій. —Ліама? — перепитує Ґаррік. — Він найкращий на своєму курсі. — Я киваю. Першокурсники починають святкувати. — Я навчив його битися, тому знаю, що він зможе її захистити. До того ж, він так само відданий мені, як і я йому. — Або ти б міг дати їй шанс захищати себе самостійно. — Ґаррік складає руки на грудях і скоса дивиться на мене. Є багато причин, чому він може бути правий. — Але якщо ти так вирішив, то може бути й Ліам. Він усім подобається. Сподіваюся, їй теж сподобається. Так йому буде простіше її охороняти. —Він їй сподобається. — Знову це неприємне відчуття всередині мене, наче нутрощі зав’язує тугим вузлом. —Не переживай. Він не буде її трахати. — Ґаррік сміється. Я мружуся на нього. —З якого б це мене хвилювало, що він… — Слова завмирають на язику, коли бачу Аетоса, який наздоганяє Сорренґейл і тягнеться до її спини. Цей мудак розшнуровує броню. Він торкається її шкіри. Вдихаю через ніс і видихаю через рот, щоб угамувати раптовий приплив нудоти. — Розслабся, він уже зашнуровує її, — каже Ґаррік, і я знаю, навіть не дивлячись на нього, що він, козел, усе ще посміхається. — От бачиш? Вона вже обертається. Сорренґейл і справді обертається… в обіймах Аетоса, а він підносить руки до її обличчя. Сто відсотків перебирає її спогади. Хоче перевірити, чи справді я втручався.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx