ЧЕТВЕРТЕ КРИЛО 27 Уявімо, що я не старша на три роки навіть від найвищого за званням серед вас. — Тоді я командуватиму. — Аетос випростовується, ніби його викликають зі строю. Можу зарахувати собі в плюс: я не розсміявся. — Тут є командир нашого крила, — показує на мене Ліам. — Це, я сказав би, означає, що командує він. Срібляста ниточка зв’язку між мною і Вайолет миттєво застигає, і на ній відчувається якась емоція. Гордість. Так, це вона витанцьовує на мерехтливій доріжці, хоча сама Вайолет залишається незворушною. Гівна небесні, ми таки справді пов’язані. Це може бути... — Небезпечно? Безрозсудно? Недопустимою відволікальною обставиною? — втручається Сґейл, і я готовий заприсягтися, що чую, як вона клацає зубами. — Прикольно. Просто який сенс заперечувати існування цього зв’язку, якщо він світить просто на мене, як якесь довбане магічне сяйво. — Суто для цієї вправи ми можемо уявити, що мене тут немає. — Я ставлю свою фігурку на стіл і вмощуюся зручніше, закидаючи руку на спинку сидіння Вайолет, і насолоджуюся виглядом Дейна, який зціпив зуби. — Дайте Аетосу ту посаду, якої, як ми всі знаємо, він так палко жадає. І коли його щелепа смикається, моя рука навпаки лежить незрушно, як поставлена на карту бойова позначка. Нехай собі командує. Мені навіть цікаво подивитися, що він із цим робитиме. Але це єдина позиція, якою я готовий поступитися розніженому нитику. —Не будь козлом, — шепоче Вайолет. — Я ще навіть не починав ним бути, — відказую їй по нашому зв’язку. Вона різко обертається, розтуливши вуста, і відверто витріщається. Спрацювало. Серце завмирає, як і я сам, з усіх сил стримуючи сміх. Ні, я помилявся. Це не просто прикольний бонус. Це щось, що в одну мить стало життєво важливим для мене. Обертаюся до неї, ледь посміхаючись, і дивлюся просто в її гіпнотичні горіхові очі. — Ти витріщаєшся. Ще так секунд тридцять і, якщо не припиниш, стане дуже незручно. —Як? — напружено, ніби звинувачуючи, шепоче вона. — Так само, як ти розмовляєш зі Сґейл. Ми всі славетно пов’язані, нема на те ради. А це просто одна з переваг. Я вже починаю шкодувати, що не спробував її раніше. Вираз твого обличчя незабутній. — Підморгую їй
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx