«Четверте крило. Додаткові розділи» Ребекки Яррос

ЧЕТВЕРТЕ КРИЛО 33 — З півдня наближається Ґлейн, — попереджає мене Сґейл. — Вони досягли успіху. — Дякую. — Тепер треба відвести Імоджен до лазарету, і ніхто навіть не здогадається, що вона зникала. —Добре, а тепер повертайтеся, — Міра киває в бік дверей, і Дейн виходить крізь щит. — А щодо тебе... — Вона спускається на дві сходинки і прищурює на мене очі. — Їй очікувати цього й наступного року? —Того, що Аетос лишиться таким самим козлом? — Я прибираю руки від зброї. Убивство Міри може вгамувати пекучу потребу помсти, з якою я вже навчився жити, але не варто засмучувати Вайолет, як і мати справу зі старшим братом Сорренґейл. — Можливо. Міра пильно дивиться на мене. Її схожість із матір’ю вражає. — Спарені дракони недаремно пов’язують вершників з того самого курсу. Ти ж не думаєш, що завдання твого крила чи її навчання відповідатимуть графіку, який дасть змогу літати вам туди-сюди що три дні? —Це не я вибирав, — знизую плечима. Брехати легко, за винятком того, що стосується Вайолет. Цього я ще не зовсім зрозумів. — А що нам робити? Казати величезним вогнедишним драконам, як вони мають поводитися? — запитує Вайолет. — Так! — кричить Міра, рвучко повертаючись до сестри. — Бо ти не можеш так жити, Вайолет. Бо зрештою ти пропустиш потрібне навчання, а він зараз сильніший із вас двох. Якщо не зможеш зосередитися на тренуванні, то так буде завжди й тоді ти ніколи не станеш тою, кого міг би зробити з тебе Терн. Цього ти прагнеш, Ріорсоне? Мене аж вивертає від гніву. Сила всередині пронизує моє тіло всуціль. До біса, Вайолет якось переживе смерть сестри. — Міро, — тихо каже Вайолет, хитаючи головою, — ти помиляєшся щодо нього. Лише в чомусь. Орган, що б’ється під моїми ребрами, вгамовується, гнів вщухає, і сила поступово відступає. —Послухай, — Міра хапає Вайолет за плечі. — Може, з нього чудовий володар тіней, але, піддавшись йому, ти сама перетворишся на одну з них. І сила повертається, змушуючи тіні по краях сходового прольоту заколиватися. Я не няньчуся з Вайолет, а саме заохочую її до рішучих дій. Якби Аетос домігся свого, вона б тинялася по Архіву, закутана в кремову мантію. —Цього не станеться, — запевняє Вайолет.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx