РЕБЕККА ЯРРОС 8 Я навіть не мушу дивитися, щоб знати кожен крок, який вона ступає, кружляючи за моєю спиною. —Ти будеш танцювати чи нападати? — Це має спонукати її до дій. Тіні на маті видають її рухи. Я обертаюся й ухиляюся від спрямованого в мій бік кинджала. Лезо клинка розрізає повітря там, де я вже не стою. Ну, принаймні вона спробувала. Але цей рух лишає її відкритою, чим я одразу користуюся, коли беру її за руку й перекидаю через себе, відправляючи в політ на зустріч із поверхнею мати і приземляючись зверху над нею. Я чую її стогін, коли застосовую больовий прийом, змушуючи відпустити руків’я кинджала. Обережно, втримуючи вагу на правій нозі, я впираю ліве коліно в її спину лише настільки, щоби напружити її тіло. Вона мусить навчитися рухатися під тиском, навчитися думати в кризових ситуаціях, перебуваючи за крок від смерті. Я позбавляю її ще одного кинджала, кидаючи його в ноги командирові рою, а потім витягую наступний з піхов під ребрами і приставляю лезо до відкритої частини шкіри під горлом. У цій позі я можу наблизитися губами до її вуха. — Знешкодити ворога перед боєм — дуже розумний хід. Мушу визнати, це тобі добре вдалося, — шепочу я, відчуваючи, як вона вся напружується піді мною. Так, Вайо-лють, я знаю, чим ти займалася. — Проблема в тому, що ти не тренуєш себе на килимі, — обережно, щоб не пустити кров, проводжу лезом по її шиї, — тому не стаєш сильнішою. —Ти, звісно, волів би, щоб я померла, — каже вона у відповідь, втиснута щокою в поверхню мати. —І бути позбавленим задоволення від твоєї компанії? — З моєї репліки аж бризкає сарказм. —Пекельно ненавиджу тебе. Кутик мого рота піднімається. Боги, на язик вона така сама гостра, як і Сґейл. —Це не робить тебе аж такою особливою. Я підводжуся і шпурляю обидва кинджали під ноги Аетосу. Залишаю Сорренґейл ще два, якими можна битися, і знову простягаю їй руку. Вона примружується на мене і цього разу не приймає допомоги — встає сама. Ще одна посмішка від мене. Не пам’ятаю вже, коли востаннє так бавився. Кожна сказана нею фраза така колоритна. Така справжня. Жодного натяку на штучність. Але також і жодного контролю. —Її можна навчити. —Вона швидко вчиться, — відстрілює в ту ж мить.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx