«Діти Дюни» Френка Герберта

13 Від цієї думки його норовливий розум збентежився. «Убити дітей Муад’Діба!» Але за ці роки він набув вправності в самоспостереженні. Стілґар знав джерело цієї жахливої думки. Вона походила з лівої руки про- клятих, а не з правої — благословенних. Аят ?1 і бурган ?2 життя мали для нього небагато таємниць. Колись він пишався тим, що вважає себе фрименом, пустелю — приятелем, що мислено називає свою планету Дюною, а не Арракісом, як зазначено на всіх зоряних кар- тах імперії. «Як усе було б просто, якби нашМесія був лише мрією , — подумав він. — Знайшовши нашого Магді, ми випроменили у Всесвіт незлічен­ ні месіанські мрії. Тепер кожен народ, підкорений джигадом, мріє про прихід власного проводиря» . Стілґар глянув у темряву кімнати. «Якби мій ніж визволив усіх цих людей, чи зробили б вони мене месією?» Чутно було, як Лето неспокійно ворухнувся у своєму ліжку. Стілґар зітхнув. Він ніколи не знав діда Атрідів, на честь якого назвали цю дитину. Але багато хто запевняв, що моральна сила Муад’Діба походить саме з цього джерела. Чи ця разюча правота промине теперішнє покоління? Стілґар не був спроможним відпо- вісти на це питання. «Січ Табрмоя , —подумав він. — Ятутправлю. Янаїбфрименів. Без мене не було бМуад’Діба. Ці близнята… їхня мати Чані — моя родич­ ка, а отже, у їхніх жилах тече моя кров. Я там разом із Муад’Дібом, Чані та всіма іншими. Що ж ми зробили з нашим Усесвітом?» Стілґар не міг пояснити, чому такі думки прийшли до нього вно- чі й чому вони викликали в нього почуття провини. Закутався у свою накидку з каптуром. Дійсність геть не була схожа на мрії. Приязна Пустеля, що тяглася колись від полюса до полюса, зменшилася на- половину порівняно з давнім розміром. Міфічний рай, зарослий зеленню, наповнював його жахом. Мрія була не такою. І, коли його планета змінювалася, він знав, що змінюється і сам. Став куди ви- тонченішою особистістю, ніж давній січовий вождь. Дізнався про 1 Найменший відокремлений текст Корану. У «Всесвіті Дюни» — знаки життя. 2 У «Всесвіті Дюни» — докази життя (зазвичай «аят» та «бурган життя»).

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx