«Діти Дюни» Френка Герберта
16 предки, вірування та звичаї яких були невимовно небезпечними для людей сьогодення? «Гидь», — заявляють святі відьми Бене Ґессерит. А все-таки Сестринство прагне генофонду цих дітей. Чарівниці хочуть мати сперму та яйцеклітину без клопітких тіл, частинами яких вони є. Чи це тому леді Джессіка повертається зараз? Дружина Герцога Лето порвала із Сестринством, щоб підтримати свого чоловіка, та був поголос, наче вона повернулася до звичаїв Бене Ґессерит. «Я міг би покласти край усім цим мріям , — подумав Стілґар. — Це так просто» . І ще раз спитав себе, як він може взагалі обмірковувати такий вчинок. Хіба близнята Муад’Діба були відповідальні за дійсність, яка нищила прагнення інших? Ні. Вони були лише лінзою, крізь яку лилося світло, аби виявити нові форми у Всесвіті. Його змучений розум повернувся до первісних вірувань фриме- нів, і він подумав: «Наказ Бога прийде — тож не намагайтеся при скорити його! Бог має вказати шлях; а дехто збочить із нього» ?1 . Релігійне поклоніння Муад’Дібові було тим, що найбільше ви- водило Стілґара з рівноваги. Навіщо вони зробили його богом? Навіщо обожествляти людину з плоті й крові?Муад’Дібів «Золотий еліксир життя» створив бюрократичного монстра, який охопив усі людські справи й підпорядкував їх собі. Влада й релігія поєдналися, а законопорушення стало гріхом. Запах блюзнірства здіймався, наче дим, над усіляким ставленням під сумнів урядових наказів. Звину- вачення у бунті тягло за собою пекельний вогонь і самосуд. Але ж ці урядові едикти створили люди. Стілґар сумно струснув головою, не помічаючи слуг, що ввійшли до королівського передпокою, аби виконувати свої ранкові обов’язки. Торкнувся запоясного крис-ножа, думаючи про минуле, яке той символізував, про те, що часто симпатизував бунтівникам, невдалі повстання яких були придушені за його власними наказами. У ро- зумі постало сум’яття, і він шкодував, що не може його позбутися, повернувшись до простішого рішення, яке пропонував ніж. Але 1 «Наказ Аллага прийде — тож не намагайтесь прискорити його! (…) Аллаг вказує пряму дорогу, але є й шляхи, що ведуть убік». Коран, Сура XVI, 1, XVI, 9. (Тут і далі Коран у пер. М. Якубовича.)
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx