«Діти Дюни» Френка Герберта
26 Коли крила орнітоптера залопотіли й машина легко злетіла в по- вітря, Алія відчула пиху та силу свого становища, наче то були ма- теріальні речі, але вони були ламкими, ох, якими ламкими! Чому зараз, коли її плани ще недовершено? Хмари пилу дрейфували, здіймаючись угору, вона бачила яскра- ве сонячне світло над зміненимкраєвидомпланети: широкий простір зеленої рослинності сягнув туди, де колись домінувала спечена земля. «Без видіння майбутнього я можу провалитися. О, які дива могла б я зробити, коли б тільки мала бачення Пола! Не для мене гіркота, принесена пророчими візіями» . Здригнулася від болісного голоду, що пройняв її наскрізь. Пошко- дувала, що не може зректися своєї сили. Ах, бути такою, як інші, — сліпою. Сховатися у блаженній сліпоті, жити в гіпнотичному напів- існуванні, у яке шок народження вкидає більшість людей. Та ні! Вона народилася Атрідкою, жертвою свідомості в багато еонів зав глибшки. Причиною цього стала залежність її матері від прянощів. «Чому мати повертається сьогодні?» З нею повинен бути Ґурні Галлек — завжди відданий слуга, на- йманий убивця з потворним обличчям, вірний і відвертий, музи`ка, дотик руки якого з однаковою легкістю вбиває і видобуває звуки з дев’ятиструнного балісета. Дехто каже, що він став коханцем її матері. Варто б розвідати, це могло б стати цінним важелем. Прагнення бути такою, як інші, розвіялося. «Слід спокусити Лето трансом прянощів» . Згадала, що спитала колись хлопця, як би він поводився з Ґурні Галлеком. АЛето, відчуваючи прихований у її питанні підтекст, від- повів, що Галлек був вірним «аж до ґанджу». І додав: «Він обожню- вав… мого батька». Вона зауважила незначне вагання. Лето ледь не сказав «мене» замість «мого батька». Так, інколи складно відокремити генетичну пам’ять від тілесної серцевини живої плоті. Ґурні Галлек не полег- шить Лето цього відокремлення. Губ Алії торкнулася гірка посмішка. Ґурні вирішив повернутися на Каладан разом із леді Джессікою післяПолової смерті. Його повернення сюди заплуталоббагаторечей. Знову з’явившись на Арракісі, він додав би власні ускладнення до вже наявних ліній. Він служив Половому батькові — і утворилася лінія
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx