«Діти Дюни» Френка Герберта
8 мій татусь— газетяр у «Сан-Франциско Екзамінер» і що він написав кілька книжок. —О? — зацікавився молодий чоловік. —Що він написав? — Та «Дюну», — відповів я. — «Дюну»! — Він так розхвилювався, що автомобіль з’їхав на узбіччя. — Твій тато — Френк Герберт? — Так, — нерішуче відповів я. — «Дюна»! Я люблю цю книжку. Приятель у коледжі підсадив мене на неї. Вау! Я не можу в це повірити! Я був приголомшений. Як я писав у «Мрійнику Дюни» — біо- графії Френка Герберта, — у ті роки мої стосунки з бородатим батьком складалися не найкраще. Я був бунтівним підлітком, і ми постійно кричали один на одного. Здавалося, що не мали шансів порозумітися. Але, вочевидь, тато написав щось визначне. Попри це, він небагато заробляв і як письменник, і як газетяр. Наша сім’я мала дохід, нижчий за середній, а деякі родичі вважали мого бать- ка чорною вівцею. Казали, що він ексцентричний і простує власною дорогою. Як же мало я знав. Я ще навіть не читав роману. Перший сиквел «Дюни» Френка Герберта — «Месія Дюни» — було опубліковано 1969 року. У цій книжці він перевернув догори дриґом те, що називав «міфом героя», і показав темний бік Пола Атріда. Частина читачів не зрозуміла цього. Чому автор учинив так зі своїм величним героєм? Тато роками відповідав на це питання, і його позиція була серйозною. Він вважав, що харизматичні ліде- ри можуть бути небезпечними, бо здатні привести своїх послідов- ників до краю прірви. Його альтернативне бачення Всесвіту зачарувало багатьох чи- тачів, вони не могли дочекатися, щоб дізнатися, куди зверне дія циклу. Він вибудував серцевинну читацьку групу. На початку 1970-х Френк Герберт став учасником екологічного руху, а тим часом популярність «Дюни» зросла до небес. Він виступав в уні- верситетських кампусах по всій країні. Читачі прагнули продов ження, але тато не поспішав із третьою книжкою, бажаючи, щоб чергова частина циклу була написана якомога майстерніше. З на- годи першого Дня Землі тато став співавтором і редактором книж- ки «Новий світ і несвіт», у якій ішлося про охорону довкілля. Тоді написав дві повісті: «Ловець душ» і «Творці Бога», згодом третю—
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx