«Чужий» Алана Діна Фостера

17 Даллас теж часто хотів набути таких умінь. Досі напівсон­ ний через наслідки гіперсну, він набрав перший запит. На екрані почали мерехтіти викривлені орнаменти, котрі потім склалися в знайомі слова. Даллас перевірив формулювання і переконався, що воно було стандартним: «АВАРІЙНА ФУНК­ ЦІЯ ПОСИЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ МАТРИЦЬ І ЗАПИТІВ». Так. Корабель миттєво прийняв запит і одразу Даллас отримав відповідь від «Матері»: «РОЗПОЧАТО ПОСИЛЕНИЙ МОНІТО- РИНГ АДРЕСНОЇ МАТРИЦІ». Стовпчики розбитої по катего- ріях інформації згуртувалися під цим коротким написом для перевірки. Даллас ознайомився з довгим списком, набраним дрібним шрифтом, обрав потрібну ділянку екрана й увів наступне: «ЕКСТРЕНИЙ КОМАНДНИЙ ПРІОРИТЕТ». «ФУНКЦІЯ ПОСИЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ ГОТОВА ДО ЗА- ПИТІВ», — відповіла «Матір». Комп’ютерний інтелект не за- програмовано на красномовність, і «Матір» не була винятком. Далласа це влаштовувало. Він був не в гуморі, щоб тере- венити. Капітан швидко написав: «ЩО ТРАПИЛОСЯ, МАТІР?», і завмер в очікуванні… Не можна сказати, що інший, капітанський відсік на «Ностро- мо» був дуже просторим, але там було трохи більше місця, ніж в інших відділеннях та камерах, хоч і не набагато. Уздовж стін були встановлені екрани зовнішнього огляду, а ближче до се- редини п’ять контурних крісел чекали на своїх господарів пе- ред центральним терміналом із миготливими пультами. Ще більший капітанський відсік — це були б гроші на вітер, оскіль- ки екіпаж проводив більшість часу в морозильних камерах у нерухомому стані. Відсік був призначений виключно для ро- боти, а не для відпочинку чи розваг, і всі, хто там працював, чудово це знали. Герметичні двері тихо розчинилися вглиб стіни, і увійшли спочатку Кейн разом із Ріплі, а за ними Ламберт з Ешем. Вони

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx