«Чужий» Алана Діна Фостера
27 — Важливо те, що «Матір» впевнена, що це аварійний сиг нал, який пробудив нас від гіперсну. — І що? — запитав Бретт із цілковито байдужим виглядом. Кейн відповів із легким роздратуванням: — Ну ж бо! Ти ж знаєш свою інструкцію. Згідно з розділом B2 льотних директив Компанії, ми зобов’язані надавати будь- яку можливу допомогу в таких ситуаціях, незалежно від того, чи має сигнал земне походження. Паркер з огидою копнув панель. — Чорт забирай, не хочу це говорити, але ми торговель- ний буксир із величезним і незручним вантажем, а не кляті ря- тувальники. У контракті нічого не сказано про це. Хоча, — він раптом злегка прояснів, — якщо нам за це доплатять… — Раджу перечитати свій контракт, — промовив Еш і про- цитував його чітко, як центральний комп’ютер, яким він пишав- ся. — «Необхідно досліджувати будь-які систематично при- йняті сигнали від розумних істот». Інакше загрожує ануляція усієї заробітної плати та премій по закінченню подорожі. Про премії за допомогу в біді нічого не йдеться. Паркер знову мовчки копнув панель. Вони із Бреттом не вва- жали себе героями. Той, хто збив корабель в якомусь химер- ному світі, міг легко зробити це і з ними. У них не було доказів, що невідомого відправника було збито, але в далеко не спокій- ному всесвіті треба мислити реально, радше — песимістично. Бретт, судячи з його вигляду, також розглядав ситуацію з точки зору затримки оплати через зміну курсу. — Ми висуваємося до того корабля і крапка, — Даллас по черзі подивився на інженерів. Вони його вже дістали. Йому така зміна курсу подобалася не більше, і він, як і ці інженери, мріяв дістатися додому, вивантажити нафту. Але іноді «випус кання пари» перетворювалося на непокору. — Добре, — саркастично відповів Бретт. — Що «добре»? Інженер-технік не був дурнем. Голос та вираз обличчя Дал- ласа дали Бретту зрозуміти, що час трохи вгамуватись.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx