«Доки світло не згасне назавжди» Макса Кідрука
24 Доки світло не згасне назавжди —Я пішла на ПДМ? ?1 , — правила далі Рута, — засіла там на півгодини, заспокоїлася, але замерзла. Светр та кий собі попався. Хотіла набрати тебе, але вирішила, що краще потім, коли буду у своїй кімнаті, ну, щоб поговори ти спокійно, і тоді зателефонувала Ларі… —Цьому імбецилові з покоцаними мізками? — скри вилася Індія. —Припини, — обурилася Рута, — він нормальний. —Я бачила його друзів. Нормальні з такими навіть не віталися б. Із цілковито незрозумілих для Рути причин її сестра, яка прихильно ставилася до всіх попередніх її хлопців, катего рично незлюбила Бодю Лаврика. І це при тому, що зу стрілася з ним лише раз, коли на другий день Великодня Лара разом із Божиндою й Артемоном заїжджав по Руту. Втім, Інді визнала, що зараз не час порушувати цю тему, і швидко промовила: —Забудь. Розповідай далі. —Лара сказав, що в їхньому гуртожитку якраз гулянка намалювалася, хтось там щось захистив, і запитав, чи я не проти приєднатися. Я погодилася. Він забрав мене, ми за валилися до сьомого гуртожитку Водника й почали буха ти. — Рута заходилася гризти ніготь, але за мить, схаме нувшись, відсмикнула руку від обличчя. — Я намагалася розповісти Ларі про сварку з батьком, але йому не до то го було. Мені стало геть хріново, і я взялася пити. Разом з усіма. Хлебтала все, що під руку лізло: текілу, горілку, якусь коричневу бурду, що приніс Артемон. Коротше, на жерлася в гівно і обригала ґанок гуртожитку. Тричі… Це останнє, що пам’ятаю. —Ауч, — звела брови Інді. —Як ти дісталася додому? Що батько? 1 Палац дітей та молоді в Рівному.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx