«Дружина мандрівника в часі» Одрі Ніффенеґґера

32 —Насправді мова про… тугу. Вона й досі не дивиться на мене, тому змінюю тему. —Розкажи більше про свою сім’ю. — Гаразд. — Розслабившись, Клер усміхається. — Ну… моя сім’я живе в штаті Мічиґан, у маленькому містечку Саут-Гейвен, на березі озера. Фактично наш будинок — за межами міста. Спершу він належав батькам моєї матері, моєму дідусю та бабусі Міґрем. Дідусь помер ще до мого народження, а бабуся жила з нами до самої смерті. Мені тоді було сімнадцять. Дідусь був юристом, тато теж юрист. Тато зустрів маму, коли прийшов до дідуся на роботу. —Отже, він одружився з дочкою боса. —Так. Насправді іноді я замислююсь: а чи не одружився він із будинком боса? Моя мама — єдина дитина в сім’ї, а будинок — надзвичайний; його згадують у багатьох книгах про рух «Мистецтво та ремесла» 1. —Як він називається? Хто його побудував? —Він називається «Мідовларк-гауз». А побудував його в 1896 році Пітер Вінз. —Нічого собі! Я бачив його на світлинах. Його збудували для когось із сім’ї Гендерсонів, так? —Так. Це був весільний подарунок для Мері Гендерсон і Дітера Бескомба. Через два роки після в’їзду в будинок вони розлучились і продали його. —Будинок вищого ґатунку. —Як і моя сім’я. Вони на ньому схиблені. —Братів та сестер маєш? —Марку двадцять два, закінчує курс введення у правознавство в Гарварді. Алісії сімнадцять, випускниця школи. Вона віолончелістка. 1 Художня течія, послідовники якої пропагували повернення до ремісничих народних джерел творчості на противагу індустріалізації.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx