ЧАСТИНА 1 ЛЮДИНА ПОЗА ЧАСОМ О ні, не щастя заради — то передчасний набуток швидкої утрати — Тільки ж земне існування важить багато й воно все зникоме, не може без нас і предивне починається з нас, що зникомі найбільше. На жаль, під інше склепіння хіба що беруть із собою? Ані вміння дивитись, ледве-ледве набуте, ні те, що чинилося у світі — анічого. Отож, тільки біль. І тягар існування, довгий досвід любові. Отож, тільки крик невимовного. Райнер Марія Рільке. З «Дев’ятої дунайської елегії» 1 1 Переклад В. Стуса.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx