16 рознеси ліки. Після того поміряй пацієнтам температуру, тоді…» —Ага… сестра Пейтл. Геть схибнута. —Івонн, можна чаю? — Так, вибач… Тільки чайник увімкни. Пробач, що так негостинно, але не можу від книжки відірватися. Лоррейн пішла до раковини позаду Івонн, набрала й поставила чайник. Минаючи Івонн, нахилилася над кріслом, і в ніздрі їй ударив аромат її парфумів і шампуню. Мимохіть узяла пальцями пасмо лискуче-білявого волосся. —Господи, Івонн, волосся шикарне. Яким шампунем користуєшся? —«Шварцкопф». Подобається? — Так, — відказала Лоррейн, відчуваючи дивну сухість у горлі. — Дуже. Повернулася до раковини й зняла чайник. —Сьогодні в клуб ідеш? — запитала Івонн. —Так, звісно. У клуб я завжди готова, — усміхнулася Лоррейн.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx