19 — Ти вдягнена для полювання. Вже впоралася з усіма ранковими дамськими заняттями? Він сидів верхи, високий і кремезний, із запитально зведеною сивою бровою, а його голос відлунював по всій конюшні. — Я вирішила побути у товаристві улюбленого судді. Я скерувала коня так, щоб їхати між двома чоловіками. Роджер Ноувелл був приємним у спілкуванні, і хоча, слід зізнатися, я раніше трохи побоювалася його, бо не мала батька, з яким могла б його порівнювати. За віком він міг би бути мені чи Річарду батьком, та й навіть дідом, а оскільки і мій, і чоловіків батьки давно померли, він став нашим другом, коли Річард успадкував Ґоторп. У день нашого прибуття до маєтку Роджер приїхав до нас верхи, привіз трьох фазанів і залишився до вечора, розповідаючи, як ведеться у цих краях, і про всіх, хто тут живе. Ми вперше приїхали в цю частину Ланкаширу, з його пагорбами і тінистими лісами, і, звісно ж, нікого не знали, а він знав страшенно багато. Роджер став частиною нашої сім’ї, невід’ємною, як успадковані меблі, бо довгі роки знався з Шаттлвортами і з давно покійним дядьком Річарда, який був старшим суддею Честера і кровно пов’язаним з королівським престолом. Слід зізнатися, він сподобався мені з першої ж миті знайомства. Він яскраво горів, як та свічка, а його настрої легко мінялися, зігріваючи теплом і мудрістю, де б він не був. — Новини з палацу. Схоже, король нарешті знайшов гідного жениха для доньки, — оголосив Роджер. Гончаки на псарні шаленіли, зачувши нас, тож їх випустили, і собача зграя, тяжко хекаючи, звивалася біля кінських копит. — І хто ж він? — Фрідріх V, курфюрст Пфальцу і король Богемії. Він цього року прибуде до Англії і, сподіваюся, покладе край параду блазнів, які змагаються за руку принцеси. — Ви поїдете на весілля? — запитала я.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx