17 марнуванням часу. (Або так вони кажуть. Я особисто прелюдію люблю — переважно тому, що часи, коли я хотів лише доторків, небезпечно свіжі в моїй пам’яті). Як на мене, то ідеальна пара — це жінка з Cosmo і чотирнадцятирічний хлопчик. Якби хто спитав, чому я так вперто намагався помацати Пенні Гардвік за груди, відповіді б не знайшлося. І якби хто спитав Пенні, чому вона з такою ж упертістю мене спиняла, закладаюся, вона б теж не знала, що відказати. Що це для мене означало? Зрештою, я ж не просив жодної взаємності. Чому вона відмовлялася від стимуляції своїх ерогенних зон? Уявлення не маю. Єдине знаю точно: якщо захотіти — відповіді на всі складні запитання можна знайти в тому випаленому протистоянням міжчассі між першими волосинами на лобку і першим запацьканим презервативом. Хай там як, може, мені й не хотілося запхати руку в ліфчик Пенні так сильно, як здавалося. Може, це іншим людям більше, ніж мені, хотілося, щоб я її помацав. Після пари місяців змагань із Пенні на всіх диванах в околиці я мав досить: зізнався другові (що з висоти теперішнього часу здається дурістю), що так нічого й не досяг, а той сказав про це іншим приятелям; відтак на мене посипалися неприємні й жорстокі жарти. Я дав Пенні останній шанс — у моїй спальні, поки батьків не було вдома (вони дивилися в ратуші виставу місцевого театрального гуртка за мотивами п’єси «Тоуд із Тоуд-голлу» 1). Я так її силував, що це б розлютило 1 «Тоуд із Тоуд-голлу» / Toad of Toad Hall — п’єса А. Мілна за мотивами роману для дітей «Вітер у вербах» / The Wind in the Willows Кеннета Грема 1908 р.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx