21 самими. От щось подібне сталося й тоді. Я сподівався, що як почну зустрічатися з Джекі, на мені відіб’ється її гідність досвідченої старійшини, та, звісно, без Філа вона нічого такого в собі не несла. (Якщо я хотів саме цього, то мусив би пошукати можливості виходити в люди з ними обома, але й у дорослому віці таке доволі важко здійснити; а в сімнадцять за таке радше закидають камінням). Філ почав по суботах працювати в бутику чоловічого одягу, і тут на сцену вийшов я. Ті з нас, хто не працював або, як я, працював після школи, але по буднях, по обіді в суботу зустрічалися прогулятися центральною вулицею, витратити купу часу і грошей у магазині платівок Harlequin Records і «побалувати себе» (ми якось підхопили повоєнний словник наших матерів, де було повно понять, пов’язаних із економією) фільтр- кавою, яку вважали останнім словом французької моди. Часом ми зазирали до Філа; іноді він дозволяв мені скористатися його знижкою як співробітника. Це не завадило мені за його спиною закрутити з його дівчиною. Завдяки Елісон та Пенні я знав, що розрив із кимось може бути жалюгідним, та не відав, що й розпочата нова інтрижка може бути жалюгідною теж. Та наша з Джекі жалюгідність була хвилюючою, дорослою. Ми потайки зустрічалися, потайки зідзвонювалися, потайки займалися сексом, потайки повторювали «Що ж нам із цим робити?», обговорювали, як було б добре більше не тримати це в секреті. Я ніколи всерйоз не замислювався, правда це чи ні. Час іще не настав. Я намагався не надто критикувати Філа — і так було погано: я спав з його дівчиною. Та це неминуче
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx