«Фанат» Ніка Горнбі

10 скажу, що вона почала гуляти зі мною: фраза «гуляти з кимось» сама по собі проблемна, бо передбачає певний паритет і рівність. А насправді сталося ось що: сестра Девіда Ешворта Елісон відділилася від дівчачої групки, яка збиралася щовечора на лавочці, забрала мене з собою, під своє крило, й повела геть від гойдалки. Не пригадаю точно, як вона це зробила. Не думаю, що й тоді усвідомлював, як так сталося, бо посередині нашого — мого — першого поцілунку піймав себе на абсолютному спантеличенні, зовсім не міг пояснити, як це ми так зблизилися з Елісон Ешворт. Навіть до ладу не знав, як опинився в її частині парку, далеко від її брата, Марка Ґодфрі й решти, як вона відійшла від своєї компанії, чому схилилася до мого обличчя так, що я мусив торкнутися своїми губами її рота. Увесь цей епізод не піддається логічному поясненню. Та всі ті події сталися, а потім (майже всі) повторилися наступного вечора і ще через день. Навіщо я тоді це робив? І навіщо вона це робила? Бажання поцілувати людину отак — у губи, із язиком тощо — означає, що хочеться й усього іншого: сексу, походів у кіно по п’ятницях, компанії та розмов, спільного товариства друзів та родичів, «Грипекса» в ліжко під час хвороби, ще одну пару вух для моїх платівок і компакт-дисків, може, маленького хлопчика на ім’я Джек і маленьку дівчинку на ім’я Голлі або Мейсі (ще не вирішив). Але з Елісон Ешворт я нічого такого не хотів. Ані дітей — бо ми самі були діти, ані кіно в п’ятницю ввечері — бо ми ходили по суботах уранці, ані «Грипексу» — бо його давала мені мама, ані навіть сексу — особливо не сексу, боже, тільки не сексу,

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx