«П’ять четвертинок апельсина» Джоан Гарріс

9 Тепер, звичайно, усе змінилося. У Кассі є син. Хло­ пець одружився з гастрономічноюжурналісткоюЛорою Дессанж, і у них тепер ресторан в Анже. Називаєть­ ся «Насолода у Дессанжів». Я бачила Кассі ще кілька разів до того, як він помер. Його син мені не сподо­ бався. Жевжикуватий невіглас, котрий потроху, як і батько, гладшає, хоча й досі гарний і знає про це. Здавалося, він був одразу і всюди, намагаючись дого­ дити. Називав мене тітонькою, знайшов мені стілець, наполіг на тому, щоб я всілася якнайзручніше; приго­ тував каву, додав цукру й вершків, спитав про здоров’я, підлестив мені щодо цього — і так продовжувалося, аж доки в мене не запаморочилось у голові. Шістдесят- із-гакомрічний Кассі, брезклий від коронарного тром­ бозу, який його й доконав, дивився на мене з нестрим­ ною гордістю. Мій син. Дивись, який він красивий чоловік. Якого гарного, поштивого племінника ти маєш . Кассі назвав його Яннік, на честь нашого батька, але я не стала через це любити його більше. Це в мені го­ ворить мати з її нелюбов’ю до традицій і фальшивої близькості. Мені не подобається, коли мене торкають­ ся або манірно посміхаються. Не розумію, чому наша спільна кров має бути запорукою приязні. Або ж таєм­ ниця пролитої крові, яку ми так довго приховуємо. О, так. Не думайте, що я забула про цю історію. Ні на хвилину не забула, хоч інші й старанно намагалися це зробити. Кассі шкрябав пісуари у своєму паризько­ му барі. Ренетт працювала білетеркою в порнокіноте­ атрі на площі Піґаль і кидалася від одного чоловіка до іншого, ніби загублений собака. Здебільшого, щоб дістати грошей на помаду та шовкові панчішки. Удома вона була б королевою свята врожаю, улюбленицею,

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx